Peculiarities of criminal responsibility for embezzlement of humanitarian aid during the le-gal regime of martial law in Ukraine

The article analyzes Art. 201-2 of the Criminal Code of Ukraine "Illegal use for profit of humanitarian aid, charitable donations or free aid", the opinions of scientists regarding the specified article were investigated, potential problems that may arise in the process of criminal prosecution for the relevant act were identified, and it was proposed possible ways to solve them. Separate aspects of responsibility for the illegal use of humanitarian aid were studied by: A. Shevchuk, O. Bodnaruk, D. Kamenskyi, O. Dudorov, R. Movchan, O. Kolb, V. Grishko, Z. Krasko, O. Kryshevych, and others. In their writings, scientists have repeatedly emphasized the need for further research on this issue, because a proper criminal-legal analysis of Art. 201-2 of the Criminal Code of Ukraine is useful for correct further qualification when distinguishing criminal offenses against property and in the field of economic activity. It was established that the amendment to the Criminal Code of Ukraine, Art. 201-2 allows us to carry out both preventive prevention of the commission of a criminal offense and the possibility of punishing persons who have already committed a criminal offense. Among the existing shortcomings of the wording of the specified criminal offense, the following can be identified: 1) an unreasonably high minimum limit, which provides grounds for bringing criminal responsibility to unscrupulous persons; 2) the purpose of this criminal offense "making a profit" is debatable, because such a phrase has so far been used only in the context of the actual consequences of the illegal behavior of the subject of the criminal offense. It was concluded that the legislator needs in the disposition of Art. 201-2 of the Criminal Code of Ukraine to clearly define the range of subjects, thereby making it impossible to prosecute persons who are not subjects of receiving humanitarian aid.

У статті проведений аналіз ст. 201-2 Кримінального Кодексу України «Незаконне використання з метою отримання прибутку гуманітарної допомоги, благодійних пожертв або безоплатної допомоги», досліджені думки вчених з приводу зазначеної статті, виявлено потенційні проблеми, що можуть виникати у процесі притягнення до кримінальної відповідальності за відповідне діяння, та запропоновано можливі шляхи їх вирішення. Окремі аспекти відповідальності за незаконне використання гуманітарної допомоги досліджували: А. Шевчук, О. Боднарук, Д. Каменський, О. Дудоров, Р. Мовчан, О. Колб, В. Гришко, З. Красько, О. Кришевич та ін. У своїх працях вчені не раз наголошували на необхідності подальшого дослідження зазначеного питання, адже належний кримінально-правовий аналіз ст. 201-2 КК України є корисним для правильної подальшої кваліфікації при відмежуванні кримінальних правопорушень проти власності та у сфері господарської діяльності. Встановлено, що доповнення Кримінального Кодексу України ст. 201-2 дає нам змогу здійснювати як превентивне попередження вчинення кримінального правопорушення так і можливості покарання осіб які вже вчинили кримінальне правопорушення. З існуючих недоліків формулювання зазначеного кримінального правопорушення можна виділити наступні: 1) невиправдано завищену мінімальну межу, яка дає підстави для притягнення до кримінальної відповідальності недоброчесних осіб; 2) мета даного кримінального правопорушення «отримання прибутку» є дискусійною, тому що таке словосполучення досі вживалося лише у контексті фактичних наслідків протиправної поведінки суб’єкта кримінального правопорушення. Зроблений висновок, що законодавцю необхідно в диспозиції ст. 201-2 КК України чітко визначити коло суб’єктів, тим самим унеможливити притягнення до кримінальної відповідальності осіб, що не є суб’єктами отримання гуманітарної допомоги.