Проблеми в забезпеченні будівництва Південно-Українського і Північно-Кримського каналів (1951–1953 рр.) та політика Ради Міністрів УРСР і ЦК КП(б)У ; Problems in ensuring the construction of the South-Ukrainian and North-Crimean Canals (1951–1953) and the politics Council of Ministers of Ukraine and the Central Committee of Communist Party (Bolsheviks) of Ukraine ; Проблемы в обеспечении строительства Южно-Украинского и Северо-Крымского каналов (1951–1953 гг.) и политика Совета Министров УССР и ЦК КП(б)У

У статті досліджується важлива складова адміністрування будівництва Південно-Українського і Північно-Кримського каналів та системи зрошування південних районів України і північних районів Криму – кампанії по виявленню причин виникнення перепон в реалізації проекту, яка, фактично, стала «пошуком винних». Це будівництво, яке було розпочато на підставі постанови Ради Міністрів СРСР і ЦК ВКП(б) від 20 вересня 1950 р., відразу отримало статус «будівництва комунізму», що означало його пріоритетність у забезпеченні трудовими ресурсами, кваліфікованими кадрами, фінансуванням і матеріальними ресурсами. Проте, вже на початковому етапі реалізації цього масштабного проекту відбуваються перебої у фінансовому забезпеченні, постачанні матеріалів і кадрів. Будівництво розпочалося на території УРСР(у межах до 1954 р.) і Кримської області(на момент початку будівництва РРФСР). Ключову роль у забезпеченні будівництва як в межах території УРСР так і в Криму відігравали заходи Ради Міністрів УРСР і ЦК КП(б)У, що було відзначено у записках до ЦК ВКП(б) від керівництва Головного Управління «Укрводбуд» Міністерства бавовництва СРСР, яке було утворено для здійснення цього будівництва. На сьогодні тема адміністрування та забезпечення іншими ресурсами будівництва Південно-Українського і Північно-Кримського каналів та системи зрошування південних районів України і північних районів Криму набула актуальності у світлі подій навколо Кримського півострова. Фактично, керівництво УРСР, активно і за власною ініціативою сприяючи цьому будівництву, розширювало територіальні межі своєї компетенції на Кримську область і здійснювало вагомий внесок у соціально-економічний розвиток півострова й сприяло його інтеграції із Україною. Кампанія «пошуку винних» у поганому забезпеченні будівництва Південно-Українського і Північно-Кримського каналів і системи зрошування південних районів України і північних районів Криму яскраво продемонструвала неефективність практично усіх власних і політичних інституцій СРСР у забезпеченні цього будівництва, за винятком Ради ...