15 років членства країн Балтії в ЄС: проблеми, перспективи та досвід для України

У статті висвітлені ключові положення дослідження результатів повноправного членства країн Балтії в Європейському Союзі. Аналізуючи геополітичний вимір європейського вибору, автори підготували стислий дискурс викликів, які виникли у часи відновлення незалежності Латвії, Литви та Естонії. Розглянуто чинники європейського вибору зазначених країн, які полягали в безпековому, економічному та соціальному вимірах.Безпековий фактор європейського вектору політики актуалізувався у прагненні політичних еліт вивести країни зі сфери впливу Росії. В економічному плані країни прагнули переорієнтації економік на західні ринки та інкорпорації в архітектуру торговельних зв’язків розвинених країн Євросоюзу.Зазначено, що завдяки євроатлантичному вектору зовнішньої політики та чіткому виконанню критеріїв членства, країни Балтії отримали доступ до пільгового кредитування, програм допомоги країнам-кандидатам й змогли сформувати один з найпривабливіших інвестиційних кліматів у Східній Європі.За допомогою статистичних баз Світового банку, ресурсу «Євростат», аналітичних матеріалів провідної аудиторської компанії KPMG проаналізовано ключові економічні показники: динаміку ВВП (за ПКС) у порівнянні з іншими країнами Центральної та Східної Європи, рівень заробітної плати та пенсійних виплат. Розгляд економічних здобутків від членства в ЄС доповнено аналізом структури ВВП та вивченням галузевої специфікації.Визначено й втрати від процесу євроінтеграції, які полягали у: значному скороченні промислового виробництва, нерентабельності сільського господарства, еміграції населення у віці від 25 до 35 років.Ставлення мешканців до членства країн в Євросоюзі вивчено із використанням результатів щорічних опитувань європейської служби «Євробарометр». З’ясовано, що у 2018 році позитивне ставлення мешканців Латвії, Литви та Естонії фактично не змінилося порівняно з 2004 роком. Наявні у статті діаграми дозволяють також визначити, що рівень євроскептицизму у зазначених країнах значно не змінився у порівнянні

The article highlights the key provisions of the study of the results ofBaltic Statesmembership in the European Union. Analyzing the geopolitical dimension of European choice, the authors presented a brief discourse of the challenges that arose during the restoration of independence ofLatvia,LithuaniaandEstonia. The factors of the European choice of these countries, which consisted of security, economic and social dimensions, were considered.The security factor of the European vector of politics was actualized in the desire of political elites to withdraw countries from the sphere of influence ofRussia. In the economic view, countries sought reorientation of economies to Western markets and incorporation into the architecture of trade relations of developed countries of the European Union.It is noted that thanks to the Euro-Atlantic foreign policy vector and the strict fulfillment of the membership criteria, the Baltic States received access to preferential lending, assistance programs to candidate countries and managed to form one of the most attractive investment climate inEastern Europe.Using key statistical indicators of the World Bank, Eurostat resource, analytical materials from leading audit company KPMG, key economic indicators are analyzed: GDP (in PPP) dynamics compared to other countries of Central and Eastern Europe, wages and retirement benefits. The consideration of economic gains from EU membership is complemented by an analysis of the structure of GDP and the study of the industry specification.The losses from the process of European integration, which consisted of: significant reduction of industrial production, unprofitability of agriculture, emigration of the population aged 25 to 35 years, were also identified.The attitude of residents to EU membership has been studied using the results of the annual surveys of the European service "Eurobarometer". It was found that in 2018, the positive attitude of residents ofLatvia,LithuaniaandEstoniadid not a

В статье освещаются ключевые положения исследования результатов полноправного членства стран Балтии в Европейском Союзе. Анализируя геополитическое измерение европейского выбора, авторы предлагают дискурс вызовов, возникших при возобновлении независимости Латвии, Литвы и Эстонии. Рассмотрены факторы европейского выбора названных стран, которые заключались в измерении безопасности, экономики и социального компонента.Фактор безопасности европейского вектора политики актуализировался в стремлении политических элит вывести страны из сферы влияния России. В экономическом плане, страны стремились обеспечить переориентацию экономик на западные рынки и инкорпорацию в архитектуру торговых связей развитых стран Евросоюза.Отмечается, что благодаря евроатлантическому вектору внешней политики и четкому исполнению критериев членства, страны Балтии получили доступ к системе льготного кредитования, программам помощи странам-кандидатам. Так же страны Балтии смогли сформировать один из наиболее благоприятных инвестиционных климатов в Восточной Европе.Используя статистические базы Мирового банка, ресурса «Евростат», аналитические материалы ведущей аудиторской компании KPMG были проанализированы ключевые экономические показатели: динамика ВВП (по ППС) в сравнении с другими странами Центральной и Восточной Европы, уровень заработной платы и пенсионных выплат.Рассмотрение экономических достижений от членства в ЕС дополнено анализом структуры ВВП и изучением отраслевой спецификации.Определены и потери от процесса евроинтеграции, которые заключались в: значительном сокращении промышленного производства, нерентабельности сельского хозяйства, эмиграции населения в возрасте от 25 до 35 лет.Отношение жителей стран Балтии к членству в Евросоюзе изучено с использованием результатов ежегодных опросов европейской службы «Евробарометр». Установлено, что в 2018 году позитивное отношение жителей Латвии, Литвы и Эстонии фактически не изменилось по сравнению с 2004 годом. Представленные в статье диагра