Епідеміологічний аналіз поширеності гіпотиреозу в Харківській області
In: Міжнародний ендокринологічний журнал - Mìžnarodnij endokrinologìčnij žurnal; Том 15, № 1 (2019); 32-37; Международный эндокринологический журнал - Mìžnarodnij endokrinologìčnij žurnal; INTERNATIONAL JOURNAL OF ENDOCRINOLOGY; 2307-1427; 2224-0721; (2019)
Online
Elektronische Ressource
Zugriff:
Актуальність. Гіпотиреоз може бути причиною розладів будь-яких органів та систем організму. Метою роботи стали епідеміологічний аналіз гіпотиреозу та визначення провідних факторів ризику його поширення в Харківській області. Матеріали та методи. Аналіз захворюваності та поширеності ендокринних хвороб, у тому числі гіпотиреозу, серед вікових і соціальних груп за 2004–2017 рр. проведено за офіційними даними Харківського обласного інформаційно-аналітичного центру медичної статистики МОЗ України. Авторами розроблено анкети можливих причин розвитку гіпотиреозу для встановлення провідних факторів ризику, що розподілили за трьома групами: чинники середовища життєдіяльності (перша група), спосіб життя та фізіологічний стан (друга група) і патологічний стан (третя група). Результати анкетування оцінювали за допомогою методу Delphi. Статистичну обробку матеріалу проводили за допомогою параметричних методів з використанням комп’ютерної програми ОреnOffice. Результати. В області спостерігається зростання рівня поширеності ендокринних хвороб. Встановлено сильні прямі кореляційні зв’язки між показниками захворюваності на ендокринні хвороби, в тому числі пов’язані з щитоподібною залозою (ЩЗ), та показниками захворюваності на хвороби системи кровообігу. Виявлено тенденцію до зростання захворюваності та поширеності гіпотиреозу з вираженим темпом приросту (+8,5 %). Серед дорослих, хворих на гіпотиреоз, більша частка припадала на працездатне населення (56,1 %). Найбільш значимими причинами розвитку гіпотиреозу ендокринологи вважають спадковість та автоімунний тиреоїдит. Крім цього, провідними чинниками ризику в першій групі також можна вважати йодний дефіцит, дефіцит селену та використання препаратів і речовин з антитиреоїдними властивостями; у другій групі — вагітність та спадковість; у третій — захворювання, пов’язані з ЩЗ. Висновки. Виражена тенденція до зростання поширеності гіпотиреозу та встановлені провідні фактори ризику, що є проблемою для Харківської області (у 96,8 % жінок
Background. Hypothyroidism can be the cause of disorders of any organs and systems of the body. Therefore, the epidemiological analysis of hypothyroidism and the identification of the leading risk factors for its spread in Kharkiv region were the purpose of the work. Materials and methods. The incidence and prevalence of endocrine diseases, including hypothyroidism among the age and social groups, for 2004–2017 were analyzed on the basis of official data of the Kharkiv Regional Information and Analytical Center for Medical Statistics of the Ministry of Health of Ukraine. The authors developed questionnaires for possible causes of hypothyroidism, which were divided into three groups: factors of the environment of life (group 1), lifestyle and physiological status (group 2), and pathological condition (group 3). The results of the questionnaire were evaluated using the Delphi method. Statistical processing of the material was carried out using parametric methods using the computer program OpenOffice. Results. There is an increase in the prevalence of endocrine diseases in the region. There is a strong direct correlation between the incidence rates of endocrine diseases, including related to thyroid gland, and indicators of the incidence of diseases of the circulatory system. The tendency to increase of the morbidity and prevalence of hypothyroidism with a pronounced growth rate (+8.5 %) was revealed. Among adults with hypothyroidism, the largest share was in the ablebodied population (56.1 %). Endocrinologists consider heredity and autoimmune thyroiditis to be the most significant causes of hypothyroidism. In addition, iodine deficiency, selenium deficiency, and drugs and substances with antithyroid effects can be considered as leading risk factors in group 1; in group 2 — pregnancy and heredity; in group 3 — a number of diseases associated with thyroid gland. Conclusions. A pronounced tendency to increase of the prevalence of hypothyroidism and identified the lead
Актуальность. Гипотиреоз может быть причиной расстройств любых органов и систем организма. Целью работы стали эпидемиологический анализ гипотиреоза и определение ведущих факторов риска его распространения в Харьковской области. Материалы и методы. Анализ заболеваемости и распространенности эндокринных болезней, в том числе гипотиреоза, среди возрастных и социальных групп за 2004–2017 гг. проведен по официальным данным Харьковского областного информационноаналитического центра медицинской статистики МЗ Украины. Авторами разработаны анкеты возможных причин развития гипотиреоза для установления ведущих факторов риска, которые разделили на три группы: факторы среды жизнедеятельности (первая группа), образ жизни и физиологическое состояние (вторая группа) и патологическое состояние (третья группа). Результаты анкетирования оценивали с помощью метода Delphi. Статистическую обработку материала проводили с помощью параметрических методов с использованием компьютерной программы ОреnOffice. Результаты. В области наблюдается рост уровня распространенности эндокринных болезней. Установлены сильные прямые корреляционные связи между показателями заболеваемости эндокринными болезнями, в том числе связанными со щитовидной железой, и показателями заболеваемости болезнями системы кровообращения. Выявлена тенденция роста заболеваемости и распространенности гипотиреоза с выраженным темпом прироста (+8,5 %). Среди взрослых, больных гипотиреозом, большая часть приходилась на трудоспособное население (56,1 %). Наиболее значимыми причинами развития гипотиреоза эндокринологи считают наследственность и аутоиммунный тиреоидит. Кроме этого, ведущими факторами риска в первой группе можно считать наличие йодного дефицита, дефицита селена, а также употребление препаратов и веществ с антитиреоидным действием; во второй группе — беременность и наследственность; в третьей группе — ряд заболеваний, связанных со щитовидной железой. Выводы. Выраженная тенденция роста распространенности гипотиреоза и у
Titel: |
Епідеміологічний аналіз поширеності гіпотиреозу в Харківській області
|
---|---|
Link: | |
Quelle: | Міжнародний ендокринологічний журнал - Mìžnarodnij endokrinologìčnij žurnal; Том 15, № 1 (2019); 32-37; Международный эндокринологический журнал - Mìžnarodnij endokrinologìčnij žurnal; INTERNATIONAL JOURNAL OF ENDOCRINOLOGY; 2307-1427; 2224-0721; (2019) |
Veröffentlichung: | 2019 |
Medientyp: | Elektronische Ressource |
Schlagwort: |
|
Sonstiges: |
|