LABOUR MIGRATION FROM UKRAINE: ECONOMIC AND LEGAL WAYS OF COUNTERING

The main reasons of labour migration from Ukraine are analysed. It is emphasized that this process becomes a sign of danger for the socio and economic development of Ukraine. The refusal of citizens to work in Ukraine creates a threat to the formation of funds of the Pension Fund of Ukraine, and today the state doesn’t receive the revenues to the budgets, which are formed by the payment of personal income tax. It is emphasized that Ukraine should use the foreign experience and international standards of creation of proper working conditions for workers on the way to counter the labour migration. Such conditions include not only working conditions where occupational safety and hygiene is important, but also remuneration conditions, where fair remuneration must be calculated in the context of purchasing power, which effectively determines the access of workers and their families to social benefits. It is emphasized separately that hired labour has at least 3 interrelated goals. The first one is intended to create gross domestic product in the state and money circulation through trade in goods, works and services. The second one is aimed at physically restoring the working capacity of the worker and ensuring the vital needs of non-working members of the employee's family. The third one is aimed at restoring, stabilizing and developing the mental and social well-being of the employee and his or her family. The research proposes: a) to review, at the national level, the minimum living wage; b) normatively determine the coefficients of wage differentiation not only by the inter-qualification ratio but also by sectoral activities to take into account the professional needs of workers of different professions. The sectoral wage differentiation coefficient is to be paid by the employer at the expense of its wages and salaries. The actual costs of remuneration for work, taking into account the sectoral coefficient of wage differentiation, should be fixed in collective agreeme

Анализируются основные причины трудовой миграции из Украины. Подчеркивается, что этот процесс приобретает признаки опасности для социально-экономического развития Украины. Отказ граждан работать в Украине порождает угрозу формирования фондов средств Пенсионного фонда Украины, и уже сегодня государство недополучает поступления в бюджеты, которые формируются за счет уплаты налога на доходы физических лиц. Предлагается: а) на государственном уровне пересмотреть нормы относительно прожиточного минимума граждан; б) нормативно определить коэффициенты дифференциации заработной платы не только за межквалификационным соотношением, но и по отраслевым видам деятельности с учетом профессиональных потребностей работников различных профессий. Первичным уровнем противодействия трудовой миграции из Украины должны быть предприятия, учреждения, организации.

Аналізуються основні причини трудової міграції з України. Наголошується на тому, що цей процес набуває ознак небезпеки для соціально-економічного розвитку України. Відмова громадян працювати в Україні породжує загрозу формування фондів та коштів Пенсійного фонду України, і вже сьогодні держава недоотримує надходження до бюджетів, які формуються за рахунок сплати податку на доходи фізичних осіб. Наголошується, що Україна на шляху протидії трудовій міграції має звернутися до зарубіжного досвіду і міжнародних стандартів створення належних умов праці працівників. До таких умов належать не лише умови праці, де безпека і гігієна на робочому місці займає центральне місце, а й умов оплати праці, де справедлива винагорода має розраховуватися в контексті купівельної спроможності, що фактично визначає можливості доступу працівників та членів їхніх сімей до соціальних благ. Окремо наголошується, що наймана праця має щонайменше три взаємопов’язані цілі. Перша призначена для створення валового внутрішнього продукту в державі та грошового обігу через торгівлю товарами, роботами та послугами. Друга спрямована на фізичне відновлення працездатності працюючого та забезпечення життєво необхідних потреб непрацюючих членів сім’ї працівника. Третя націлена на відновлення, стабілізацію та розвиток психічного та соціального благополуччя працівника і членів його сім’ї. Пропонується: а) на державному рівні переглянути норми щодо прожиткового мінімуму громадян; б) нормативно визначити коефіцієнти диференціації заробітної плати не лише за міжкваліфікаційним співвідношенням, а й за галузевими видами діяльності для врахування професійних потреб працівників різних професій. Галузевий коефіцієнт диференціації заробітної плати роботодавець має виплачувати за рахунок своїх доходів, отриманих від використання найманої праці. Фактичні витрати на оплату винагороди за працю з урахуванням галузевого коефіцієнта диференціації заробітної плати мають закріплюватися в колективних договорах і колективних угода