Диференціація процедур видачі осіб (екстрадиції) у кримінальному провадженні України

Статтю присвячено диференціації процедур видачі особи (екстрадиції) за метою та порядком здійснення на звичайну та спрощену, а також дослідженню процесуального механізму здійснення видачі особи (екстрадиції) у спрощеному порядку, зважаючи на законодавчі зміни, повʼязані із ратифікацією Третього та Четвертого додаткових протоколів до Європейської конвенції про видачу правопорушників. Процесуальні особливості спрощеного порядку видачі пов’язані зі специфічним механізмом його реалізації, в якому задіяні певні суб’єкти кримінального провадження, що здійснюють покладені на них права та обов’язки: уповноважений (центральний) орган України, компетентні органи України (прокурор), а також слідчий суддя, начальник установи попереднього ув’язнення (якщо запитувана особа перебуває під вартою), захисник, за необхідності – перекладач. У досліджуваному порядку видачі особливими є: умови та підстави застосування, суб’єктний склад, строки, процесуальні акти, обмеження в оскарженні. Спрощена видача може бути застосована лише за наявності письмової згоди запитуваної особи, затвердженої слідчим суддею, до прийняття рішення уповноваженим (центральним) органом України за запитом. Спрощення екстрадиційного провадження переслідує мету прискорення останнього, економію процесуального часу та засобів, а також скорочення строків застосування заходів кримінального процесуального примусу. Законність дій, рішень при вирішенні питання щодо застосування заходів кримінального процесуального примусу (затримання, тимчасового, екстрадиційного арештів, застосування інших запобіжних заходів, не пов’язаних із триманням під вартою), а також добровільність надання згоди на спрощення процедури та розуміння її наслідків забезпечується слідчим суддею шляхом здійснення судового контролю. Спрощення екстрадиції сприяє міжнародній боротьби зі злочинністю, однак повинно відбуватися із дотриманням прав людини та основних свобод і недопущенням порушень і свавілля

Статья посвящена дифференциации процедур выдачи лица (экстрадиции) в зависимости от цели и порядка осуществления на обычную и упрощенную, а также исследованию процессуального механизма осуществления выдачи лица (экстрадиции) в упрощенном порядке, учитывая законодательные изменения, связанные с ратификацией Третьего и Четвертого дополнительных протоколов к Европейской конвенции о выдаче правонарушителей. Процессуальные особенности упрощенного порядка выдачи связаны со специфическим механизмом его реализации, в котором задействованы определенные субъекты уголовного производства, осуществляющие предоставленные законом права и обязанности: уполномоченный (центральный) орган Украины, компетентные органы Украины (прокурор), а также следственный судья, начальник учреждения предварительного заключения, защитник, при необходимости – переводчик. В исследуемом порядке выдачи особыми являются: условия и основания применения, субъектный состав, сроки, процессуальные акты, ограничения в обжаловании. Упрощенная выдача может быть применена лишь при наличии письменного согласия запрашиваемого лица, утвержденного следственным судьей, до принятия решения о выдаче уполномоченным (центральным) органом Украины по запросу. Упрощение экстрадиционного производства имеет целью ускорение последнего, экономию процессуального времени и средств, а также сокращение сроков применения мер уголовного процессуального принуждения. Законность действий, решений при принятии решения о применении мер уголовного процессуального принуждения (задержания, временного, экстрадиционного арестов, применении мер пресечения, не связанных с содержанием под стражей), а также добровольность предоставления согласия на упрощение процедуры и понимание последствий этого обеспечиваются следственным судьей путем осуществления судебного контроля. Упрощение экстрадиции способствует международной борьбе с преступностью, однако должно осуществляться с соблюдением прав человека и основных свобод и недопустимостью нарушений и бес

The article is devoted to the differentiation of the procedures for extradition of a person, depending on the procedure for implementation, into ordinary and simplified ones, as well as the study of the procedural mechanism for extradition of a person in a simplified manner, taking into account legislative changes, related to ratification of the Third Additional Protocol and the Fourth Additional Protocol to the European the convention on extradition of offenders. The procedural features of the simplified extradition procedure are associated with a specific mechanism for its implementation, in which certain subjects of criminal proceedings are involved, exercising the rights and obligations, provided by law: the authorized (central) body of Ukraine, the competent authorities of Ukraine (the prosecutor), as well as the investigating judge, the head of the institution of preliminary detention , defender, if necessary – translator. In the investigated order of extradition, the following are special: conditions and grounds for application, subject composition, terms, procedural acts, restrictions on appeal. Simplified extradition can be applied only with the written consent of the requested person, approved by the investigating judge, before the decision on extradition is made by the authorized (central) body of Ukraine upon request. Simplification of extradition proceedings is aimed at accelerating the latter, saving procedural time and money, as well as reducing the time frame for the application of measures of criminal procedural coercion. The legality of actions, decisions when deciding on the application of measures of criminal procedural coercion (detention, temporary, extradition arrest, the use of preventive measures not related to detention), as well as the voluntariness of consent to simplify the procedure and understanding of the consequences of this is ensured by the investigating judge by implementing judicial control. Facilitation of extradition contribute